МАРАФОН ТРИВАЄ! 

Заробляйте бонуси!

https://osvitanova.com.ua/posts/2918-hotuiemos-do-zno-2020-samostiino-12-onlain-resursiv?fbclid=IwAR3c7aLkbPfbUSpLpPOWVxZHCGazOWmr_yD9jjAo2J9MK_c8AqTLAGVbvq0

Шановні учні! 

Під час карантинних заходів прошу вас вчасно виконувати завдання, які розміщуюються в групах ваших класів. Завдання дібрані з урахуванням тем програми та підготовки до ЗНО з української мови та літератури! Термін виконання завдань (кейсів з української мови та літератури) зазначені в листах-інструктажах. Прошу вчасно надсилати  фото або скріни виконаних завдань. Бажаю скористатися можливістю більш якісно підготуватися до уроків та ЗНО. Бажаю усім здоров'я та натхнення) Сподіваюсь на вашу відповідальність)

А ви знаєте, що слово "мрія" придумав Михайло Старицький, а авторство лексеми "мистецтво" належить матері Леся Українки – Олені Пчілці?

За походженням українська мова неоднорідна: є в ній чимало запозичень зі слов’янських та інших мов. Але найбільший шар словникового запасу української мови становить саме українська лексика. Тому слів багаття, бандура, баритися, батьківщина, вареники, вибалок, держава, деруни, заздалегідь, козачок, лелека, малеча, напувати, самітність, щодня не знайдете в жодній іншій мові ;) Бо є вони питомо українськими.

І хоч імена творців цих слів загубилися у вирі часу, все ж авторство деяких лексем збереглося.

Наприклад, саме Іван Котляревський в “Енеїді” вперше вжив слова “несамовитий” та “угамуватися”.

Михайло Старицький створив такі слова, як "мрія", "майбутнє", "байдужість", "завзяття", "темрява", "пестливий", "привабливий". До речі, слово "мрія" походить від "мріти", що означає "ледь виднітися, бовваніти".

Леся Українка є авторкою таких на той час неологізмів, як "провесна" та "промінь", а з легкої руки Олени Пчілки в українські мові прижилися слова "мистецтво", "переможець", "променистий", "палкий" і "нестяма".

Перу Івана Франка належать такі лексеми, як "отвір", "привид", "чинник".

Тарас Шевченко створив слово "високочолий", "вогняний", "мордуватися", "почимчикувати", "фортеця".

Класик українського красного письменства Іван Нечуй-Левицький є автором лексем "самосвідомість" та "світогляд". На його рахунку також "стосунок", “перепона”, “квітник”, “вигукування”, “сміливість”.

Григорій Квітка-Основ’яненко збагатив українську словесність такими поняттями, як “буденний” та “перемагати”.

Леонід Глібов увів такі мовні одиниці, як “бурмотати”, “пожовкнути”, “соромно”.

1904 року «батько українського тіловиховання» професор Боберський випустив працю “Забави й ігри рухові”, де з’являються терміни копаний м’яч (футбол), кошиківка (баскетбол), стусан (бокс), наколесництво (велоспорт), відбиванка (волейбол), пориванка (гандбол) та багато інших.

#Не_бійтесь_заглядати_у_словник

Джерело: Інститут Просвіти

#EdCamp_Poltava2020 Промайнув один день, але не вщухають емоції, увесь час повертаюсь думками до своєї подорожі до Полтави) Що ж вразило? Абсолютно позитивна атмосфера, яку створили організатори в Полтавській гімназії №17(одразу виникло враження, що приїхала додому), цікава програма спікерських виступів, можливість обміну думками, поглядами з колегами з усієї України! Що заставило замислитися? Нові погляди на освітній процес від учасників, цікаві прийоми й лайфхаки для створення унікального сучасного уроку від спікерів, детальне пояснення важливих питань від освітнього омбудсмена Сергія Горбачова. Упевненість у тому, що ми змінюємо освіту, а освіта змінює нас, підтвердилася й зміцніла. Що заставило відчути прилив енергії, сил, бажання йти й розвиватися далі? Неймовірне спілкування з білими воронами, неймовірний виступ Костянтина Грубича, чудові дискусії, надзвичайно тепле вітання від учнів і багато-багато позитиву від кожного учасника, організатора, волонтера. Велика вдячність чарівним господиням (не)конференції,Олені Голтвяниці та Олені Промській, і всім- всім, хто був причетний до організації заходу! Чекаю на реєстрацію у 2021 році) Полтава, до зустрічі)