У кожного свій шлях до Тараса Шевченка....
«Уже для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою стверджується така ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія.». Ці слова літературознавця Івана Дзюби є актуальними для багатьох сучасних українців, адже кожен з нас приходить до Шевченка у свій час. Відкрили по-новому для себе постать великого Кобзаря й сумські учні, переможці міських, обласних та всеукраїнських мовно-літературних конкурсів, які 30 листопада 2016 року за участі Злученого Українського Американського Допомогового комітету здійснили екскурсію до Канева.
Здається, звичайна екскурсія, проте скільки приємних вражень, відкриттів пережили юні поціновувачі Т.Шевченка. Над широким Дніпром полетіли в синю вись безсмертні слова поета – це читали напам’ять рядки з віршів Кобзаря сумські школярі. Кожен з учасників екскурсії зміг відкрити для себе свого Шевченка: замріяного хлопчика, який шукав стовпи, що підпирають небо, і щасливого, уже вільного, молодого Тараса, у якого все життя попереду, і замученого муштрою та солдатчиною чоловіка, у якого немає майбутнього, і щирого, знову вільного Тараса, що мріяв про сім’ю, дітей… Мабуть, усі відвідувачі Шевченківського заповідника відчули надзвичайну енергетику й силу Чернечої гори, змогли усвідомити велич самого Кобзаря.
Тож для всіх, хто відвідав Шевченківський національний заповідник і зміг доторкнутися до сторінок життя Тараса Шевченка, абсолютною реальністю стали слова Івана Дзюби: «Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний».
Немає коментарів:
Дописати коментар