Невелика рефлексія на тему...

   Третій день роботи на платформі Zoom. Що нового, запитаєте ви? Багато чого! По-перше, це емоції. Бачу дітей, їхні усмішки, радісні обличчя, неприховані емоції. Відчуття дещо інші, ніж на уроках, але так тепло на душі, що учні прийшли на урок, співпрацюють з тобою. Можливо, не в усіх була можливість відвідати відеозаняття, але все попереду))) Діти, ми ще попрацюємо)). По-друге, я прилаштувалася до платформи, зник страх, що зараз перерветься зв'язок, і що тоді робити. Усе легко віновлюється, починається заново, працює й функціонує. По-третє, діти роздивилися функцію піднятої руки, от де щастя, а поставити напроти правильно виконаного завдання сердечко й отримати від цього задоволення - неабияка радість. Тому можу сказати, що сьогодні бачила в реальності мрію вчителя - ліс рук))) По-четверте. Це зручно) Ось так, без зайвих слів. Опановую нові ресурси, шукаю те, що відгукується)  І, по-п'яте, основне - у мене немає часу для сумних роздумів) І нові уроки вже спланували) З радістю чекаю на них) Тому сьогодні мій меседж дня такий: полюби те, що робиш, -  результат буде чудовим).