Правильна похвала є важливим способом заохочення дітей та забезпечення їх зворотнім зв'язком. А неправильна похвала здатна знівелювати креативність та придушити внутрішню мотивацію.
Багато вчених-психологів, зокрема Керол Двек, досліджували цю проблематику та зробили своєрідну інструкцію як варто хвалити.
💡Хваліть за старання та стратегію, а не за розум.
Як показали результати дослідження, діти, яких хвалять за те, що "вони розумні", часто вірять, що будь-яке навчальне ускладнення - це тест на правдивість такого твердження. Тож вони чинять опір новим викликам і вибирають найлгеший шлях, побоюючись, що в разі невдачі покажуть себе невігласами. Натомість д іти, які розуміють, що зусилля і важка праця ведуть до майстерності та зростання, більш охоче беруться за виконання нових, важчих завдань.
💡Хваліть за щось конкретне.
Замість того, щоб говорити дітям якісь загальні фрази, скажіть їм конкретно, що саме вони зробили, що варто відзначити. Уникайте формулювань, де ви даєте оцінку дитині, а не конкретній роботі. Замість "Маша-ти чудова" краще скажіть: "Маша, твій твір чудовий: абсолютно без помилок, з витриманою структурою та з чудовою аргументацією."
💡Хваліть наодинці.
Похвала - це вид зворотнього зв'язку, а не така собі церемонія нагородження. Далеко не усім дітям кофортно з колективною увагою. Більш того, діти часто потім у дорослому житті очікують такого ж визнання на роботі. Тому найкраще хвалити дитину сам на сам, особисто.
💡Хваліть тоді, коли до цього є змістовна причина.
Діти розпізнають фальшиву похвалу за одну мить. Тож або будьте щирими, або тримайте рот на замку. Якщо перехвалите, дитина вважатиме таку похвалу нечесною та незаслуженою. Більш того, перехвалювання спонукає дитину радше до заробляння похвали, ніж до руху в напрямку майстерності та мети.
Немає коментарів:
Дописати коментар